English version
Публікації у ЗМІ

Сергій Костинський: З Чонгара запустять цифрове мовлення на Крим

 

Крім побудованої телерадіовежі на Чонгарі цього року планується запустити цифрове мовлення на Крим.


Член Нацради з питань телебачення та радіомовлення Сергій Костинський оголосив, що будівництво 150-метрової телекомунікаційної вишки на Чонгарі в цілому закінчене, залишилися тільки незначні деталі.

 

Туреччина погодила частоти українського мовлення, яке здійснюватиметься з Генічеського району Херсонської області.

 

Тому скоро жителі півострова зможуть чути і дивитися українські радіостанції і телеканали, дізнаючись останні новини безпосередньо з материкової частини України.

 

Кореспондент QHA поспілкувався з Сергієм Костинським, який розповів про те, як проходило будівництво вишки на Чонгарі, і поділився планами Нацради щодо мовлення на Крим.

 

– Проект встановлення вишки на Чонгарі став одним з найбільших і найпріоритетніших Ваших завдань?

 

– Чонгарський проект унікальний тим, що раніше ми такого ще не робили.

 

Для мене Чонгарський проект — це вже вирішена справа, і я вже не сумніваюся, що він буде реалізований. З нашого боку було зроблено все для того, щоб він запрацював. Була проведена дуже велика робота, незважаючи на те, що деякі цей проект піддали сумніву. Виникали питання: кому це потрібно, чи буде він ефективний? Але я в нього повірив після розмови з керівником ТОВ «Телемережа України» Петром Семереєм, який і запропонував цю ідею. Я не є ініціатором цього проекту. Після його пропозиції ми сіли і обговорили всі деталі щодо побудови телерадіовежі на Чонгарі.

 

– Проект став можливий лише завдяки залученню приватних компаній до будівництва телерадіовежі?

 

– Для державної компанії ця історія була пріоритетною через те, що на її будівництво треба витратити великі кошти.

 

Вже побудована вишка на Карачуні, ще будуватиметься у Покровському в Луганській області, але вона працюватиме і надалі, навіть після закінчення війни, а цей проект завершиться, щойно Крим повернеться під українську юрисдикцію. Бо на півострові є своя телевежа, яка розташована у Красноперекопську, там є вся необхідна інфраструктура, але вона зараз захоплена. Тобто, цей проект з самого початку був ризикованим.

 

Тому дуже добре, що знайшовся інвестор, який погодився побудувати вежу на Чонгарі. Він все прорахував і сказав, що він зможе це зробити за певних обставин.

 

– Тобто цей проект є збитковим?

 

– Так, є ризик, що цей проект може бути збитковим. Ніхто не може гарантувати інвестору, що він заробить на ньому.

 

– Отже, інвестор швидше керувався патріотичними міркуваннями, аніж меркантильними?

 

–  Патріотизм для мене — це не лише декларація самого слова «патріотизм», а й реальні дії. Так, він патріот України, але ця людина не тільки декларує це на словах, а й підтверджує реальними вчинками. Я не хочу його зараз обговорювати, адже головне те, що він взявся за цей проект і доводить його до фінішу.

 

Крім того, ми зрозуміли, що зможемо побудувати вежу в максимальній близькості до адмінмежі з Кримом. Поблизу окупованих територій в зоні АТО ми не можемо побудувати телерадіовежі, бо її обстрілюватимуть.

 

У Попасній є телевежа, але у неї дуже серйозні пошкодження, зокрема у неї зруйнований фундамент, секції, фідери, антени. І взагалі її дуже ризиковано ремонтувати, оскільки через 200-300 метрів знаходяться позиції бойовиків, які можуть обстріляти.

 

– Нацрада все ж будує телевежі, хоч і віддалено...

 

– Це РТПС (радіотелевізійна передавальна станція), яка будується на дуже великій відстані від небезпечної зони.

 

Повернемося до Чонгару. Зазначу, що кожен проект має починатися з наявності частот, і якщо їх немає, то нічого будувати. І якраз моїм безпосереднім завданням було знайти всі ці частоти, замовивши їх в УДЦР (Український державний центр радіочастот).

 

Скажу чесно, що була проведена дуже велика робота, яка забрала багато нервів і сил. Дякую УДЦР та НТКУ за те, що ми знайшли формулу, завдяки якій нам вдалося знайти чотири частоти. З них три по 5 кВт, бо, наприклад, у зоні АТО виділяються частоти по 200 ват або максимум 500 ват, але там майже вичерпаний радіочастотний ресурс. І часи, коли ми виділяли частоти по 500 ват, уже закінчилися. А це 5 кВт!

 

Насправді саме будівництво, якщо взяти цілий рік роботи, то воно займає 1/10 всієї роботи, оскільки головне — це вирішити всі процедурні питання.

 

Пізніше нам допомагали Херсонська ОДА і Генічеська райдержадміністрація з виділенням земельної ділянки під будівництво телерадіовежі. Також не варто забувати, що там теж дуже відрегульована сфера, але, слава Богу, що нам все ж виділили під будівництво вишки земельну ділянку з електрикою і всім необхідним. Вона будується буквально у 500 метрах від КПП «Чонгар».

 

У грудні ми провели конкурс, де 4 радіостанції перемогли, куди увійшли як кримські, які переїхали на материкову частину України, так і херсонські радіокомпанії.

 

Також, незважаючи на окупацію і складні умови, кримчани вже мають дві нові радіостанції. За минулий рік з'явилася радіостанція «Хаят», і протягом цього року вона почне своє мовлення. Також з'явився «Мейдан», а також онлайн веде мовлення радіостанція «СЕС», яку створила радіостанція «Гала», яка теж рветься в ефір. У нас також з'явилася нова радіостанція «Крим.реалії». Тобто в цьому плані ми маємо успіхи.

 

Я думаю, що ми будемо реалізовувати подібні проекти надалі, і наші потужності щодо мовлення на Крим будуть лише зростати.

 

Як я планував, що ми в лютому запустимо телерадіовежі на Чонгарі, так воно і вийшло. Хоча мені говорили: «Ви собі плануйте на лютий, а ми будемо це все у грудні реалізовувати».

 

Але не треба забувати, що будівництво РТПС (радіотелевізійної передавальної станції) завжди щось відтягує, наприклад, погода несприятлива або якийсь інший фактор. Тому я не можу сказати, що ми сьогодні вибиваємося з нашого графіка.

 

І, до речі, в нашій стратегії запуск радіотелевишки на Чонгарі був запланований саме на лютий 2017 року.

 

– Наскільки українські радіостанції будуть конкурентоспроможні щодо російських?

 

– Конкурентоспроможність полягатиме у тому, що це вільні радіостанції, в яких немає «темників», і за спинами не стоять співробітники спецслужб, яким не потрібно відпрацьовувати якісь пропагандистські меседжі.

 

Це буде справжня українська та кримська журналістика. І кримчани матимуть доступ до нормальних ефірів та передач, де контент роблять професіонали і люди, які є журналістами, а не пропагандистами, а це головна перевага.

 

І я вважаю, що держава не повинна втручатися у журналістику і не говорити журналістам, що вони повинні робити.

 

– Чи справді багато кримчан, окрім кримських татар і людей з проукраїнською позицією, готові слухати українське радіо, адже їм уже настільки промили мізки російською пропагандою про «бандерівців і укрофашистів», що багато хто вірить у цей міф?

 

– Більшість людей, що проживають у Криму, як показали дослідження 2012 року для ООН-проектів, які ми проводили у вигляді підрядних робіт багато років, коли я ще жив у Криму, асоціювали себе з українською державою. І природно, що за цей час минуло не 50 років, щоб ситуація кардинально змінилася.

 

Тим більше, що кримчани отримують інформацію про Україну через супутникове телебачення або інтернет. Тобто наші громадяни лишаються у нашому дискурсі.

 

Я був у ефірі радіо «Крим.реалії», під час якого ми спілкувалися про будівництво вежі на Чонгарі, і велика кількість людей дзвонила з Криму. Наприклад із Джанкоя, Красноперекопська, Сімферополя, Євпаторії та інших міст. А ще велика кількість не змогла додзвонитися, бо ефір триває всього 20 хвилин. Але для мене це було дивно, адже все відбувалося на середньій хвилі. Тобто кримчани слухають, реагують, коментують і самі дзвонять, хоча при цьому люди бояться, тому що для них це може становити небезпеку.

 

І вони говорили, що на російських каналах розповідають одне і те саме — що у Криму все прекрасно. А головне, що там не стріляють. І вони говорили, що українське радіо і телеканали єдині, хто сьогодні говорить, що справді відбувається на півострові.

 

Фішка українських ЗМІ у тому, що вони незалежні. Вони чесно тобі розкажуть про українську та окупаційну влади і про поточну ситуацію.

 

– Цього року Ви плануєте розробити додаткові заходи або проекти, щоб охопити сигналом весь півострів, адже вежа на Чонгарі охоплює лише північ Криму?

 

– Є таке бачення, але я зараз утримаюсь від того, щоб коментувати, як воно все буде робитися. Ми будемо посилювати наші кроки з проникнення українського мовлення на велику територію Криму.

 

Ми розробили велику стратегію по Луганській і Донецькій областях, прикордонні та Криму.

 

Ми працюємо дуже системно, і робимо кроки у різних вимірах і напрямках, як у цифровому телебаченні, так і у радіомовленні.

 

До речі, на Чонгарі ми реалізуємо проект цифрового телебачення, щоб транслювати на Крим.

 

На жаль, ефірне мовлення не покриє весь Крим і єдине, що у нас є — це мовлення на середніх хвилях. Зокрема це супутникове мовлення, яке має популяризувати не тільки українське телебачення, але і радіомовлення.

 

Також незабаром з'являться нові кримські радіостанції.

 

– За майже три роки своєї бездіяльності Україна могла втратити довіру людей у Криму?

 

– Гарний приклад – Радянський Союз, коли велика кількість людей жила під німецькою окупацією близько трьох років, і що вони, їх всіх втратили? Ніхто нічого не втратив. Треба буде просто плідно працювати протягом 5 років після деокупації Криму.

 

– Скільки виділили грошей з держбюджету на реалізацію Ваших проектів на 2017 рік?

 

– Бюджет Нацради більше 40 млн грн, але ми не будуємо, а організовуємо весь процес. Ми нічого не фінансуємо, тому ми, скоріше, регулюємо процес. Єдине, на що ми витрачаємо кошти – це на замовлення і оплату висновків щодо радіочастот.

 

– Скільки коштів на цей рік виділили для замовлення нових радіочастот?

 

– Порівняно з минулим і позаминулим роком, на цей рік фінансових коштів більше, ніж достатньо. Нинішня фінансова планка дозволить спокійно розвивати український медіапростір цього року.

 

– Які ще заплановані проекти на 2017 рік?

 

– Ми плануємо покрити ефір Херсонської області на півдні, бо у нас там є райони, які не мають цифрового телебачення. З цього року ми переходимо з аналогового телебачення на цифрове, тому сигнал можна буде приймати лише через спеціальні антени та сетобокси.

 

Ми залишимо точно в аналоговому ефірі НТКУ, і люди зможуть приймати на звичайну антену цей сигнал.

 

Вже охоплено цифровим телебаченням південь Херсонщини – Лазурне, Скадовськ, Каланчак і спеціально для цього на Чаплинці буде збільшено РТПС, тобто вишку. І сподіваємося, що компанія «Зеленбуд» це зробить. Ми ведемо переговори з цього приводу, щоб встановити передавачі у Скадовську і Лазурному, покривши таким чином весь південь Херсонщини.

 

А також цифрове мовлення з Чонгара, як окремий регіональний мультиплекс для того, щоб люди у Джанкойському районі могли отримувати сигнал українських телеканалів. 

 

Джерело:QHA



  Додати до закладок     Роздрукувати сторінку   Повернутись до розділу  


Пошук по реєстру та архіву

Оберіть місце пошуку:

Текст:

 
 






Фотогалерея

Розширене засідання робочої групи зі створення правил захисту дітей у медіа, м.Київ, 19 квітня 2017 р.